У січні 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглядав справу № 240/14153/24 і виявив дещо незвичне: номери справ і дати постанов, на які посилався скаржник, виявилися вигаданими. Посилання на висновки суду касаційної інстанції — неправдивими.

Суд зазначив: «Процитовані висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржника, що це може вказувати на ймовірний запит до ШІ.» Характер цих посилань суд описав як «галюцинації» — і кваліфікував подання таких документів як неналежне виконання професійних обов’язків і неповагу до Суду.

Це не абстрактне попередження. Це конкретна ухвала конкретного суду з конкретними наслідками. І вона стосується кожного, хто використовує загальні ШІ-інструменти — не адаптовані під роботу в українському юридичному полі — для підготовки процесуальних документів.

Три типи помилок, які робить ШІ

Коли говорять про «галюцинації штучного інтелекту», зазвичай мають на увазі повністю вигадані посилання. Але дослідження Стенфордського університету показало, що проблема складніша. Є три різних типи помилок — і найнебезпечніший з них найважче помітити.

Тип 1: Вигадане рішення

ChatGPT видає номер справи, дату і цитату. Все виглядає правдоподібно. Але рішення з таким номером не існує в ЄДРСР — воно повністю згенероване.

Це саме те, що виявив КАС ВС у справі № 240/14153/24. Такі помилки відносно легко знайти: достатньо перевірити номер справи в реєстрі.

Тип 2: Реальне рішення, хибний висновок

Рішення існує. Номер справи справжній. Посилання працює. Але ШІ неправильно передає те, що суд фактично вирішив. Стенфордське дослідження називає це misgrounding — і це значно небезпечніше.

Чому? Бо стандартна перевірка «чи існує це рішення» — проходить. Щоб помітити помилку, потрібно прочитати саме рішення і порівняти з тим, що стверджує ШІ. За даними дослідження, навіть спеціалізовані юридичні ШІ-системи (Westlaw AI, Lexis+ AI) помиляються у 17–33% випадків — і значна частина цих помилок саме цього типу.

Тип 3: Застаріла позиція

ШІ посилається на реальне рішення з правильним висновком — але ця позиція була згодом переглянута Великою Палатою або змінена пізнішою практикою. Формально все правильно. Фактично — вже не актуально.

Цей тип помилки найважче виявити автоматично, бо він потребує розуміння еволюції практики, а не просто перевірки одного документа.

Що вже вирішили українські суди

Практика формується швидко. Ось три ключових рішення, які визначають межі.

КАС ВС, справа № 240/14153/24 (ухвала від 15.01.2026): суд виявив вигадані номери справ і неправдиві посилання на висновки. Кваліфікував це як «галюцинації» ШІ, наголосив на необхідності «фахового людського контролю (human-in-the-loop)» і назвав подання таких документів неповагою до Суду.

КГС ВС, справа № 925/496/24 (постанова від 08.07.2025): суд зазначив, що «штучний інтелект не може замінювати ні роль суду, ні дотримання принципів належності, допустимості та достовірності доказів.»

Верховний Суд (вересень 2025): у рамках дослідження «Штучний інтелект у правовій сфері» суд закріпив принципи обов’язкової верифікації результатів ШІ, критичної оцінки і прозорості щодо обмежень технології.

Загальна лінія зрозуміла: посилання на ШІ не звільняє від відповідальності. Адвокат ставить підпис під документом — і несе відповідальність за кожне посилання в ньому, незалежно від того, хто або що це посилання згенерувало.

Чому «посилання на джерело» ≠ «перевірене джерело»

Деякі ШІ-інструменти рекламують себе як «без галюцинацій» або «з посиланнями на першоджерела». Стенфордське дослідження перевірило ці заяви — і виявило, що навіть системи з RAG (Retrieval-Augmented Generation), які явно посилаються на реальні документи, допускають помилки у 17% і більше випадків.

Проблема не в тому, що посилання немає. Проблема в тому, що наявність посилання не гарантує правильність висновку. Рішення може існувати, але говорити інше. Або стосуватися іншої категорії спору. Або бути переглянутим.

Це важливо розуміти не лише юристам, а й тим, хто обирає інструменти для роботи з практикою. Запитання «чи є посилання?» — недостатнє. Правильне запитання: «чи відповідає те, що стверджує система, тому, що фактично написано в рішенні?»

Що з цим робити

Ми не беремося давати поради щодо організації юридичної практики — це рішення кожного фахівця. Але як команда, що будує інструменти для роботи з судовою практикою, ми бачимо кілька речей.

Верифікація — це вже не вибір, а стандарт. КАС ВС прямо вимагає «фахового людського контролю». Петриківський районний суд зобов’язує розкривати використання ШІ. Запорізький суд відмовляє в прийнятті ШІ-посилань. Це не рекомендації — це практика, що формується.

Перевірка номера справи — лише перший крок. Вигадане рішення знайти легко: його немає в ЄДРСР. Misgrounding — складніше: рішення існує, але висновок хибний. Повноцінна верифікація потребує читання самого рішення, а не лише підтвердження його існування.

Час на перевірку — це час, якого бракує на стратегію. Юрист, який вручну перевіряє кожне посилання через ЄДРСР, витрачає години на те, що могло б зайняти хвилини — якби пошук і первинна фільтрація були автоматизовані. Звільнити цей час — означає більше ресурсу на аналіз, стратегію і роботу з клієнтом.

Це те, що ми будуємо в YUST: пошук по 132+ мільйонах рішень з посиланнями на першоджерела в ЄДРСР — щоб юрист міг зосередитися на перевірці висновків, а не на пошуку документів. Детальніше — у нашому порівнянні інструментів для юристів.

Часті запитання

Які санкції загрожують адвокату за подання вигаданих посилань до суду?

КАС ВС у справі № 240/14153/24 кваліфікував подання документів з вигаданими номерами справ як неповагу до Суду і неналежне виконання професійних обов’язків. Окремих штрафних санкцій за «галюцинації ШІ» в українському законодавстві поки немає, але суди вже використовують існуючі механізми — визнання процесуальних зловживань, відмову в прийнятті документів і зауваження щодо добросовісності.

Чи вирішує проблему використання ШІ з посиланнями на джерела?

Частково. Системи з RAG (Retrieval-Augmented Generation) зменшують кількість повністю вигаданих рішень, але не усувають misgrounding — ситуацію, коли посилання справжнє, а висновок хибний. За даними Стенфордського дослідження, навіть провідні юридичні ШІ-системи помиляються у 17–33% випадків. Наявність посилання — не гарантія правильності.

Чи потрібно перевіряти кожне посилання, згенероване ШІ?

Так, якщо ви плануєте використовувати його в процесуальних документах. КАС ВС наголосив на необхідності «фахового людського контролю (human-in-the-loop)» перед поданням будь-яких документів до суду. Перевірка включає не лише підтвердження існування рішення, а й порівняння висновку ШІ з тим, що фактично написано в рішенні.

Як швидко перевірити посилання на судову практику?

Базова перевірка: знайти рішення за номером справи в ЄДРСР і порівняти висновок. Для систематичної роботи існують спеціалізовані інструменти, які прискорюють пошук і фільтрацію. Але фінальна оцінка — чи релевантне рішення до вашої ситуації і чи правильно передано висновок — завжди залишається за юристом.